пп Чоловський

Описание компании

 В нашій країні котли на твердому паливі частіше застосовуються в районах з низьким рівнем газифікації, для опалення будинків, дач, приміщень побутового призначення. Застосування такого обладнання доцільне як з економічної точки зору так і екологічної. За кордоном котли на різних видах твердого палива отримують все більше розповсюдження в якості альтернативи установкам на імпортованих енергоносіях – природному газі та рідкому паливі.

На сьогоднішній день є різні моделі ВКМП на твердому паливі. Котли з переднім завантаженням відрізняються тим, що камера згорання найчастіше становить одне ціле із камерою завантаження. Це дає змогу одночасно спалювати весь об’єм завантаженого палива. Продуктивність таких котлів низька. Окремим недоліком можна виділити необхідність в щоденному розпалюванні, усуненні попелу через кожні кілька днів, очищення, принаймні раз на тиждень, димовідвідних каналів. В котлах з верхнім завантаженням камера згорання і камера завантаження розділені. Паливо зсипається з бункера і поступово згорає на колосниковій решітці. Ці котли характеризуються простішим керуванням, вищою продуктивністю, нижчим рівнем викидів шкідливих речовин і меншим виходом попелу.

Котли з автоматичною подачею палива характеризуються кращою енергетичною ефективністю. В них паливо засипається у бункер, встановлений поруч із котлом, із якого за допомогою подавального пристрою транспортується до вмонтованої у котел спеціальної камери згорання. Відповідна ємність бункера уможливлює роботу котла без обслуговування до 4 – 5 днів.

Котли на твердому паливі можна поділити на такі типи: класичні (які працюють лише на пряме спалювання твердого палива); універсальні (працюють на твердому, газоподібному і рідкому паливі) і газогенераторні котли (рис. 11.3).

Рисунок 11.3 – Газогенераторний котел з верхнім (а) та нижнім (б) горінням: 1 – люк для завантаження; 2 – засувка; 3 – клапан вторинного повітря; 4 – люк золовидалення; 5 – клапан первинного повітря; 6 – шибер; 7 – газохід; 8 – теплоізоляція; 9 – решітка; 10 – піддон; 11 – основа; 12 – кераміка; 13 – бункер; 14 – люк для очищення; 15 – теплообмінник; 16 – камера допалювання

В класичних котлах спалюються різні типи вугілля, деревина, тирса, торф, торф’яні і дерев’яні брикети, а також пелети. Деревина спалюється у вигляді дров чи мілкіших частинок (стружка, ошурки). Пелети отримують в результаті подрібнення і пресування відходів деревообробної промисловості. Ці гранули мають діаметр 4…10 мм, довжину 20…50 мм і теплоту згорання біля 14,4 МДж/кг. ККД котла, що працює на пелетах сягає 90%, в той час як при роботі на інших видах твердого палива при прямому спалюванні – 74…85%.

Універсальні котли мають такі модифікації: робота на твердому паливі з пальниками для газу і рідкого палива; робота на твердому паливі із змінними пальниками для роботи на газоподібному чи рідкому паливі та вбудованим електронагрівником; робота на твердому паливі зі вбудованим пальником для рідкого і газоподібного палива та вбудованим електронагрівником.

Перевагою таких теплогенераторів є можливість безперебійного теплопостачання у разі відсутності одного або декількох видів палива. До недоліків можна віднести високу вартість такого обладнання.

Газогенераторні котли є відносно новими на сучасному ринку опа-лювального обладнання. Перевагою газогенераторних котлів є високий для такого типу обладнання ККД – до 85…90% і простота регулювання потужності. Крім того такі котли екологічно чисті в роботі, в порівнянні з котлами на рідкому паливі. Відмінністю таких котлів від звичайних моделей є те, що в них горять не саме паливо, а газ, що виділяється з палива під впливом високої температури. Газогенераторний котел як правило виконується з двокамерною топкою. В першу камеру подається паливо і тільки частина необхідного для повного спалювання повітря (≈ < 1). Тут відбувається часткове спалювання і газифікація палива. У другій камері за рахунок подавання вторинного повітря відбувається остаточне допалювання утвореного генераторного газу. При такому згоранні майже не утворюється попіл та сажа. Між камерами розташоване сопло, через яке газ із верхньої камери надходить до нижньої. Один з варіантів виконання газогенераторних котлів – сопло і камера допалювання виконані з жаростійкої кераміки, і складають одне ціле.

Газогенераторні котли мають деякі недоліки: великі габарити; труднощі при спалюванні різнофракційного палива; залежність від електроенергії; більш висока ціна (в 2…4,5 рази більша ніж класичного котла такої ж потужності).

Низький ККД котлів на твердому паливі пояснюється, в тому числі, високою температурою відхідних газів (150…220^oС). Це пов’язано з необхідністю виключення конденсації смол, які утворюються при спалюванні твердих палив. При газифікації деревини, торфу, бурого вугілля, а також деяких видів кам’яного вугілля виділяється значна кількість смолянистих речовин, які конденсуються при охолодженні газу. Смолянисті речовини важко виділити з газу, оскільки їх дрібні частинки являють собою заповнені газом бульбашки, що легко відносяться потоком газів. Якщо відсутні спеціальні пристрої для уловлювання смол, то по мірі проходження димових газів по димоходу і охолодження їх, смоли осідають. Осідання смол призводить до засмічування димоходу, зменшення площі перерізу для проходу газів, а також до загорання димоходу.

Тому для підвищення ККД котлів на твердому паливі необхідно розробляти технології ефективного спалювання палива, отримання безсмольного газу, ефективного уловлювання смол.

Для виробництва котлів на твердому паливі українські виробники в основному використовують сталь або чавун. За кордоном, крім згаданих матеріалів набули поширення котли з елементами термостійких матеріалів (кераміки, майоліки), що дозволяє збільшити термін використання теплогенератора.

Предоставляемые товары и услуги